Ця одинокість - трута

Ночі  німі  не  тішать,  
Серце  скимить  в  розлуці.  
Знов  загубились  вірші,  
Зорі  не  балакучі.  

Лущиться  сірим    небо,  
Ця  одинокість  -  трута.  
Все,  що  найбільше  треба,  
Голос  твій  рідний  чути.  

Ковзає  ніч  до  ранку,  
Пурпурна  скибка  блисне.  
Ти  в  мені  до  останку,  
Знаю,  що  ненавмисне.  

Дике  звивання  ночі
Душу,  здається,  нищить,  
Я  найсильніше  хочу,  
Любий,  до  тебе  ближче.  

Впоперек  нам  дороги,  
І  не  для  нас  вокзали...  
В  серце  влилась  тривога.
Сонну  мене,  мов  жалить.  

Знаєш,  ніяк  не  можу  
Вкотре  одна  заснути.  
Знову  молюся  Богу,  
Поруч  щоб  просто  був  ти.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009243
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2024
автор: Незламна