Темні хмарища,
Тануть обличчя
У переливах
Вікон тендітних,
Бо непомітно
Линула злива.
Зовсім не спиться
І небилиці
Дощ проспіває
Про обважнілі
За небосхилом
Хвилі Дунаю.
Знову постануть
Образи жваві
Перед очима,
Щоб нагадати
Дивні блавати
Давньої днини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009094
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2024
автор: Кріпіпаста