Завжди трубою в мене хвіст
І білі все по ньому смуги,
Це в мавпочки узяв я хист
На дереві буть спритним дуже.
А на маленькій мордочці
Великі круглі очі маю,
То ж добре бачу уночі,
З дерев харчуюся плодами.
Хоча не в Франції живу,
На такий лад мене назвали.
То як ви, друзі, відгадали?
Так, правильно.Це я...(лемур).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008961
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2024
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський