Світанок соковитий, наче вишня,
Дніпрові хвилі ніжаться до ніг…
Чому ж, скажи, Ти, Господи Всевишній,
в державі нашій миру не зберіг?
Чи надто мало проливали крові?
Чи храмів недостатньо ми звели?
Пожарище війни палає знову,
ніхто не знає, кінчиться коли.
Країну роздирають прийшлі зайди,
але й свої не кращі ворогів.
Безкарно нами правлять казнокради,
манкурти замінили козаків.
І ллється кров безмежною рікою,
хоронять матері дітей своїх
та чорний дим встеляє все габою…
Чи убивати націю не гріх?
16.03.24р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008571
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2024
автор: Микола Соболь