Налетіли чорні круки
і неначе зупинився часу плин…
Опустила неня руки,
як життя віддав її єдиний син…
У лиху стояв годину
за добро і долю змучених людей.
Він поліг за Україну,
за лани її, за ріки, за дітей!.
Підростають соколята
і міцніють їхні крила з року в рік.
Скоро син замінить тата,
увімкне катам усім зворотній лік.
Прокидається вже слава,
наша воля, наша сила віді сну.
Подолає цю криваву
наш народ і наша армія війну.
І воскресне* Україна,
переможе врешті хижих ворогів.
Не забуде вся родина,
перемогу хто у дім її привів!
15.03.2024
[i]* Тут у значенні відродиться, відновиться.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008516
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2024
автор: Олександр Мачула