(пародія)
[i] Я лише м’якотіла людина,
Змалювала тобі квіточки,
Є ще ягідки, гірші полину,
Реп’яшки, будячки, колючки.
Євгенія Бучківська, поезія «Ти прости мені
напади болю», збірка «По той бік дощів»[/i]
Посадила картоплю під боком,
Весь город – від межі до межі.
Хоч полю, та у серці неспокій,
Що ось-ось заведуться вужі.
Ще до ягідок ой як далеко,
А мені, м’якотілій, тепер
І у дощ, і у градусну спеку
По городі робити шпацер.
Повитиця стріля квіточками,
Колючками стрічає осот.
Я скажу вам (та так – поміж нами):
Ну на біса мені той город?!
© Надія Бойко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008241
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2024
автор: Надія Бойко