Тануть зоряні свічки́,
Засинають світлячки.
Місяць з хмари нахилився
І за гору закотився.
Обрій золото пролив,
Промінь креслить небосхил.
Жайворон дзвенить над льоном
Кришталевим передзвоном.
Просинаються квітки́,
Розгортають пелюстки,
Сонцю дивляться у очі
Після місячної ночі.
Сиві клаптики туману
Прибирає вітер з лану,
I спалахує проміння
На росинках павутиння.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008234
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2024
автор: Емма Конвалiя