Жінко, дай спокою людям,
А передовсім собі!
Бо твоїм, вже не надцять, будням
У свята не перерости !
Не натягуй заново нерви,
Бо не схожі на жодну струну ...
А які чудернацькі маневри
Майстром вкладені у стрілу!
Зауваж, стрілець не мудрує,
З чим і як вона полетить ...
Залежить, як майстер змайструє,
Й що вкладе у потрібну мить...
Хоч у кожен твій чорний хрестик
Вшиваються білі думки,
Не старайся щось людям донести,
Коли в них свеблять язики!
І якщо включають тривогу,
Разом з нею не скигли, а вий!
При відбої будь вдячна Богу
За далеких й близьких, хто живий...
. .... ...... ...., ........ .... .... . ..... !
Жінко, дай серцю спокій!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008169
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2024
автор: Дарія Типчук