Прийшла ти до мене мов з мрії,
Чи з казки, до мене прийшла.
Пускала повітряних зміїв
І вітряна дуже була.
Відразу я закохався.
Любив тебе понад усе,
І за тобою подався
Туди, куди вітер несе.
Так дивно переплелося
Дві різні речі в тобі:
Вітер в твоєму волоссі
І вітер в твоїй голові.
Я знав що момент цей настане
І ти мені скажеш -"так"!
Тож взяв тебе, ще й прида́не -
Вітер у твоїх думках.
Ми добре жили б, зрозуміло,
І був би щасливим вже я,
Якби не ота підозріла
Вітряна спонтанність твоя.
В кишенях вітер гуляє,
Фінанси мої на нулі.
Всі гроші з кишень видуває
Цей вітер в твоїй голові.
А потім, набравши кредитів,
Ти, мабуть мене надула,
Бо вийшла ти ,ніби , до вітру
Й тебе, раптом, вітром здуло.
І, лиш, коли чарку пригублю
Я чесно усім признаюся,
Відтоді я вітру не люблю
І протягів страшно боюся.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008073
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2024
автор: Ооооо