*****
Виступаєм проти зла
Ми і боремось щосил,
Щоби світлою була
Доля, мирним – небосхил.
Певні ми, що й буде так.
Житимем в своїм краю
З насолодою, усмак,
Так, неначе у раю.
Не здаваймося лишень,
А борімось до кінця!
І настане світлий день
Цей, прекрасная мить ця.
Так, нелегко, важко вкрай,
Та не здумаймо повік
Зрадити свій рідний край,
Щоби не нести весь вік
На душі важкий тягар,
Що її лиш давить так,
Що й терпіть несила. Дар
Наш – життя. Його усмак
Ми повинні проживать
Кожну неповторну мить,
Та прийшлось нам воювать,
Щоб край рідний захистить
Від ворожих військ, які
Вторглись. Знають хай вони,
Що ми зовсім не такі,
Що здаються. Як весни
Гарний і пахучий цвіт,
Квітнутиме рідний край
Наш на весь цей білий світ,
Як війні цій прийде край.
А натомість прийде мир,
У якому будем жить
Ми щасливими людьми
Кожну неповторну мить.
Євген Ковальчук, 09. 12. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008070
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2024
автор: Євген Ковальчук