ДИКІ ТВАРИНИ
Живуть в природі дикій ці тварини.
В водоймах різних ти знайдеш їх слід.
В лісах – де запах ягоди, ялини,
На луках – де між трав барвистий цвіт.
Ніхто щодня про цих тварин не дбає.
Житло самі будують поміж втіх.
Корми, як лиш уміють, здобувають,
Піклуються про дитинчат своїх.
Хребетні й безхребетні є між диких.
З хребтом ведмідь, лисиця, тхір, кабан,
Корова, панда, лось, їжак-мандрика,
Лев, тигр, косуля, зебра, слон, баран.
До безхребетних змій належить, мушка,
Слимак, комар, метелик і черв’як.
Кліщ, коник-стрибунець, бджола і блішка,
Рак, сонечко, циклоп, свинський ціп’як.
Хребетні люблять рух, шукають їжу,
Покращені умови для життя,
Мозок свій носять, як турист валізу.
У безхребетних – спрощене буття.
ВЕДМІДЬ
Ведмідь у лісі проживає.
Барліг він замість хати має.
Їсть ласо рибу ця тварина.
Любить горіхи, мед малину.
ЗАЙЧИК
Білу шубку одягає
Зайчик, як зима ступає
В край – на лісовий поріг,
Щоб його не бачить міг
Вовк, не вгледіла лисиця.
Сіра зайцеві згодиться,
Як весна прийде у дні,
Одягне тоді її,
Непомітним буде в літі
Між дерев, кущів та квітів.
З’їсть капусту, моркву заєць.
Травку, листя перетре.
А як землю сніг злапає,
Гризтиме кору дерев.
ВОВК
Схожий вовчик на собаку.
Сірий він або рудий.
Як наїсться неборака,
Зовсім він уже не злий.
Коли ж пусто в животі,
Чи до сміху є тоді?!
ЛИСИЦЯ
Лиска – це вам не вовчиця.
Довгий в неї, пишний хвіст.
Шерсть руда, ну, а очиці –
Хитрі. Гострі вуха й ніс.
Слід не лишить свій ніде,
Хвостиком його змете.
Птаха з’їсть, як уполює,
Й мишкою не погордує.
ОЛЕНЬ
Олень має бистрі ноги,
Довгі та гіллясті роги.
Влітку їсть собі траву.
Взимку – сіно та кору.
Він красивий і привітний –
Символ сонця, символ світла!
ЛЕВ
Між тваринами він цар.
Лад тримати – його дар.
Має пишну руду гриву,
Сильну і масивну спину.
Слабший перед ним тремтить,
Бо напасти може вмить.
Зебру, гну цей звір, жирафу,
Й буйвола він сточить махом.
ЇЖАК
Ця тварина невелика,
Довжиною з черевика.
Шкіра голками покрита.
Спить, як у безпеці й сита.
Морда – гостра, вушка – круглі,
Ніс та очі, наче вуглі.
Любить у садок залізти,
Бо до яблучок охоча.
Може навіть змійку з’їсти,
Як її вкусить захоче.
Вдень в печері спить, в кущі.
Йде за їжею вночі.
Добре бігає, стрибає.
Взимку в сон тривкий впадає.
СЛОН
Слон у Африці живе.
Довгий хобот в нього є.
Ним він воду набирає,
Все, що треба, піднімає.
Вуха – наче віяла,
Спеку ними звіює.
Бивні – довгі і тугі,
Ними слон б’є ворогів.
Важить він чотири тонни,
Шлунок, як баняк бездонний,
Кілограмів двісті трав
З’їсть за день, і без приправ.
Погризе листки та гілля,
Плід із дерева й коріння.
Вмінь немає слон стрибати,
Але плаває завзято.
ЧЕРЕПАХИ
Серед них є ось такі:
Сухопутні і морські.
Сухопутні – на землі,
А морські, звісно, в воді
Черепахи проживають.
Панцир – верх, міцний всі мають.
Коли напад відчувають,
Лапки, голову втягають,
Їх під панциром ховають.
Не з’їдять тоді їх, знають!
Черепахи сухопутні
Люблять овочі і фрукти.
А морські їдять рибину
І малесеньку пташину.
ЗЕБРА
Наче коник, зебра та.
Такі ж морда й копита,
Очі, хвіст та вушка.
Тільки вся у смужках –
Чорних і біленьких,
Широких, вузеньких.
Травкою вона, сінцем
Напихає черевце.
В Африці її коріння.
Їй належать різні вміння.
Швидкість в хід її налита.
Любить в стаді вона жити.
З антилопами та гну,
І з жирафами ходу
Зебра інколи тримає,
Коли в далеч вирушає.
Стадом йдуть, тоді таки
Не страшні їм хижаки.
ТИГР
Тигр – це найбільша кішка.
Кігті, як ніж, на ніжках.
Спритний він та швидкий,
Чує неситість – злий.
Наче бджола, брунастий,
Пурпурно-ржавий, смугастий.
Метрів зо п’ять – в довжину.
Любить цей звір самоту.
Оленя з’їсть, кабана,
Зайця, бика, фазана.
Афганістан і Китай,
Азії схід – його край.
ПАНДА
Панда мила і красива.
Це природи справжнє диво!
Чорно-білу шерстку має.
Спритно лазить і стрибає.
Де живе вона? В Китаю,
В горах, де дерев без краю.
Вдень – у сні, вночі без спину
Їсть не що-небудь – тростину.
Перетравлює не дуже
Організм цю їжу, друже.
Щоб не чути голод рвійний,
Їсть рослину цю постійно.
НОСОРІГ
Що це за тварина – носоріг?
Та, в якої є на носі ріг.
В кого без вагань його встромляє?
В того, хто на неї нападає.
Від пів до чотири тонни важить.
Спить удень й усеньку нічку лазить.
В Африці та в Азії живе
Літ із п’ятдесят. Як злий, реве.
Задерикуватий, стадний, сірий.
Їсть рослинну їжу, і без міри.
МАВПА
Мавпа в Африці живе.
Довгий хвіст у неї .
Очі круглі, трохи косі.
Їсть банани і кокоси.
Ходить, бігає, стрибає,
На хвості з гілок звисає.
Не посидить і хвилини.
Схожа мавпа на людину.
БЕГЕМОТ
Шкіра без шерсті в бегемота.
Він у ріці чи у болоті
Майже весь день собі сидить.
В воді, в болоті навіть спить,
Лиш ніздрі висуне з води.
Морда у нього – хоч-куди!
Міцна, велика ще й блиститься.
Він навіть лева не боїться!
Харчується вночі травою,
Як сонце зникне за горою.
Сонця не любить бегемот,
Бо спину палить йому, рот.
ЄНОТ
Єнот – звірок маленький.
Мов кіт чи пес, спритненький.
Хвіст в нього, наче в білки,
Лиш смужки, мов у бджілки.
Вуха, як в ведмедиці –
Круглі, але маленькі.
Такими ж є й очиці.
Плями від них чорненькі
Лізуть в боки без меж.
І носик чорний теж.
В Америці живе.
Зерно щодня гризе,
Овочі їсть та фрукти,
М’ясце й морепродукти.
БІЛКА
В парку міста чи в ліску
Стрінеш ти тварину цю –
Шоколадну чи жовтеньку,
Червонясту чи руденьку.
Хвіст у неї чималенький,
А ще грубий і пухкенький.
Топче землю й гілочки.
Хто це? Звісно, білочка.
Дуб, горіх, сосну стрясає,
Щось на них з їди шукає:
Шишки, жолуді, горішки.
Трішки з’їсть, сховає трішки
Чи плодів, чи насінин.
Втомиться, порине в сни.
В парку білка завжди сита
І теплом сердець умита.
І старі та молоді
Підгодовують її.
ЗУБР
Ця тварина живе в лісі,
В краю славному – Поліссі.
Дужа та важка вона.
Травку й сіно намина.
Є найбільша ця тварина
Серед всіх на Україні.
ЛЕВ
Леви – це великі кішки.
Тільки дивні вони трішки,
Бо левиця у житло
Їжу носить. Отак, о!
На звірять вона полює,
Діток та самця годує.
Вагу вдвічі більшу має
Самець, та не поспішає
Харч ловити – дім пильнує,
Охоронцем він працює.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007687
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2024
автор: Крилата (Любов Пікас)