Якось Гнат прийшов додому,
Наморився, важко.
Присів швидко він до столу,
І шукає пляшку.
Тут неначе все ж була,
Вчора недопив.
(Жінка чула, не глуха),
Хто ж її всушив?
Чи сусід приходив в гості,
На дурняк напитись?
Киплять нерви вже від злості,
Як їм зупинитись?
Піду ще спитаю в жінки,
А чи правду скаже?
Подививсь - уткнулась в стінку,
Лика вже не в"яже.
А під ліжком пуста пляшка,
Жодної краплинки!
Знаю жінчині замашки:
Не п"є наодинці.
Треба ж так оце напитись,
Піду куплю пляшку,
Треба ж їй все ж похмелитись,
Хіба піти важко?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007667
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2024
автор: Cнежана