За сотню домів

Вчора  щось  трішки  засумував.
Знаєш,  самотність  -  пекло.
Потім  обійми  твої  згадав,
В  яких  було  завжди  тепло.

Враз  скарбувалось  в  тіні  ночі
Тихе  твоє  сопіння,
Яке  борознить  на  моєму  плечі
Надцяте  сновидіння.

Згадав  і  на  серці  мов  камінь  стлів.
Вже  й  сумувати  нащо?
Рідна,  добраніч.  За  сотню  домів
Хай  тобі  спиться  краще.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007560
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2024
автор: Іван Блиндюк