З ВІДДАНІСТЮ ДО МАМИ

Вибач,  Мамо  ,  що  мовчу,
Не  в  полоні,  на  завданні.
Ніч  запалює  свічу  -
Схвилювавши  зорі  ранні,


Облетіли  всю    Війну
Невгамовні  наші    Долі,
Осінь  я  люблю  грибну,
Тільки  тут  ліси  всі  голі.


Ти  не  бійся    не  помру,
Бо  молитви        досконалі.
Слава  Честі    і  Добру,
Мені    шли  ти  їх  надалі


Вправно  Совість      підкував,
Щем  вривається    до  Серця.
Воля  справжня,  що  жива
Знов  у  бій  за  Правду  рветься,


Мамо  рідна  не  сумуй,
Ще  не  час  тобі  сивіти.
Не  залишу  тут  саму
Я  тебе  у  цьому  світі.


Вибач,  Мамо    Злість  мою,
Ти  ,  як  Ніжність  найдобріша.
Ворогів  я  люто  б'ю,
Щоб  взійшла  над  світом  Тиша!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007448
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2024
автор: Олександр Киян