Чорний стікає по сірих стінах
Біла веселка у шибку впадає
Синій світанок в калюжі бензину
Жовтіючі крики надії ковтає
Червоний в'їдається пеклом у мозок
Рветься зелений гілками у ребрах
Рожевими зі́рками вкриються руки
Мідними смугами стеляться метри
Байдужим бузковим подивляться вікна
Як в місці, де чорний стікає по стінах
Я розриваю лазурні тенета
І в золото ранку повзу на колінах
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007308
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2024
автор: Хронічна_втома