(пісня)
І
Невинний промінь випікає ненаситний день,
Тамує спрагу у напитку долі -
Бере до рук гітару напиваючись пісень
І кличе струни ритмами, поволі.
ІІ
Складає візерунки нот з найтонших почуттів,
Тремтить коханням, ніжністю вібрує.
Покликано багато звуків і шалених слів
Та їх уже ніхто з них не почує.
Пр.:
Тебе не відпущу з міцних обіймів,
Торкнуся струн сльозами вуст моїх.
Стікатиме любов, з найвищих рівнів
В гарячих звуках, що розтоплять сніг.
Солодка муза йде на всі небеса,
Вогнем палає серед синіх вод.
Для гітариста знов відкрились плеса
Не маючи в любові перешкод.
ІІІ
Не відпускає майстра спілим вигином країв,
Благає дива, у жазі сокоче,
А він в руках тримає ніжний стан гнучкий її -
Звучать обоє у покоях ночі.
Марія Дребіт
02.02.2024 Португалія
фото з нету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007289
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2024
автор: VIRUYU