Забитий. Забутий. Убитий.
Майже два роки витав
І листям, і снігом був вкритий
У полі. Й ніхто не знав.
Шукали? Шукали, шукали!
"Чекайте!" - казали всі.
Згорьована бідна мати
Ждала на яву його й в сні.
А він? Він приходив з дощами,
З листям опалим та снігом,
Ненька надію плекала,
Чекала так зустрічі з сином!
"Можливо, він десь у полоні?
Він точно, кажу ж, живий! -
Та сльози втрирала в долоні, -
Повернеться серденько-син..."
І він повернувся... Героєм,
Несуть його на щиті.
Зосталась розбита горем:
Як жити тепер в самоті?
02.03.2024
Автор: Світлана Крижановська (Маярчак)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007284
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2024
автор: Світлана Крижановська