Ти щасливо жила, і все в тебе було:
Щось зростало, родило, цвіло
На твоїй благодатній землі.
В твоїм домі був хліб на столі.
Мирний сон розірвала війна
Все дотла зруйнувала вона.
І ти змушена йти у світи,
Щоб себе і дітей зберегти
І ти йдеш
І ти кидаєш дім.
І ти йдеш
І ти жертвуєш всім.
На землі залишаєш горючі сліди...
Нема шансу, тобі треба йти...
А слід в слід за тобою ступає війна,
І вже в тебе нічого нема.
Тільки ти, тільки ти - і життя.
Позаду пустота. Вслід тобі - пустота...
А земля, а земля твоя плаче -
Не йди!
Це твоє - і ліси, і сади...
Буйство квітів під ноги стелю...
Не лишай мене! Плачу! Молю!
Тільки вибору в тебе нема.
За тобою крокує війна.
Ворог знищив оселю твою.
Смерть і пустка в твоєму краю.
І ти йдеш
І ти кидаєш дім.
І ти йдеш
І ти жертвуєш всім.
На землі залишаєш горючі сліди...
Нема шансу, тобі треба йти...
А слід в слід за тобою ступає війна,
І вже в тебе нічого нема.
Тільки ти, тільки ти - і життя.
Позаду пустота. Вслід тобі - пустота...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006677
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2024
автор: Galia Fox