"Хай не зразу, поступово…"

*****

Хай  не  зразу,  поступово,
Та  поліпшиться  життя.
Житимемо  ми  чудово,
Як  мине  без  вороття

Ця  війна,  що  в  нас  триває
Й  душу,  й  серце  на  шматки
Безпощадно  розриває.
Та  хоробрі  юнаки,

Також  юнки  –  Батьківщини
Діти  з  ворогом  у  бій
Йдуть  у  ці  важкії  днини,
Щоби  доленьці  лихій

В  рідній  хаті  панувати
Не  дозволити  повік,
А  щоб  Україна-мати
Жи́ла  в  мирі  цілий  вік

І,  мов  квіти,  процвітала
Буйно  на  увесь  цей  світ,
І  його  лиш  прикрашала
Протягом  його  всіх  літ.

Певен  я,  що  ця  година
Світла  прийде  в  рідний  край.
Буде  з  нею  Батьківщина
Наша,  як  настане  край

Цій  війні,  як  ми  назавжди
Всі  його  ж  покладемо,
Щоб  у  мирі  жити  завжди.
Ми  до  нього  ідемо

Крок  за  кроком.  Він  прямує,
Мов  людина,  теж  до  нас.
Кожен  з  нас  його  вже  чує.
Прийде  він.  Ми  повсякчас

Житимемо  всі  у  ньому,
А  війни  не  буде  ввік.
Прийде  край  всьому  лихому
В  світі  цім  усім  навік.                                                      



Євген  Ковальчук,  02.  12.  2022

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006606
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2024
автор: Євген Ковальчук