Вже життя і не одне
Ця війна забрала,
Та у нас вона мине,
Скільки б не тривала.
Ми кінець покладемо
Їй і вже назавжди.
Ми до миру ідемо,
Щоб в нім жити завжди.
Не бажали ми війни,
Та вона настала.
Вороги прийшли. Вони
Вторглись. Запалала
Наша земленька вогнем
Й досі ще палає,
Та із кожним новим днем
Світлим наближає
Перемогу той солдат,
Що край захищає,
Як на нього супостат
Підло наступає.
Виживуть, на жаль, не всі
В цій війні жорстокій,
Та у всій своїй красі
В край наш прийде спокій.
Ми зустрінемо його
Й будемо з ним жити
Протягом життя всього
І уже тужити
Ми не будемо повік,
А радіти будем
Цілий свій життєвий вік,
Як в війні здобудем
Перемогу. Вороги
Краху лиш зазнають.
Більш не буде їх й ноги.
Всі це добре знають.
Євген Ковальчук, 01. 12. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006530
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2024
автор: Євген Ковальчук