Коли в двох атомів споріднені орбіти,
На зміну снам приходить яви звичний хід.
Крізь небо Місяць особливо ясно світить,
Ще й хижо в серці завиває вовком хіть.
Розхрестя днів забрало спокій і терпіння,
Коли несила стерпіти хоча б ще мить,
Здається вічний пошук вже тобі нерівня,
Ти маєш все в руках, пройшов усі шторми.
І навіть щиро зазіхнув на власний Всесвіт,
А чом би й ні – він вкотре зазіхнув на нас.
Коли в двох атомів орбіт штрихи воскреслі,
Тримайся шансу не проґавити Парнас.
20:41, 25.01.2019 рік.
Зображення: http://www.tv-orbita.ru
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006442
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2024
автор: yusey