МАГІЯ НОЧІ І СЛОВА ЗІЗНАННЯ
Так ніжно пестив вітер мо́ї коси,
По них рукою зле́гка ти провів,
На нас з небес спадали срібні ро́си,
Ти мо́є серце полонить зумів.
Нашіптували зо́рі про кохання,
Ти ніжно обіймав мене за стан,
Заглянув в вічі – прочитав бажання…
Став огортать невидимий волан.
В твої́х обіймах, наче квітка, любий,
Душевні стру́ни трепетом взяли́сь,
П’янкий нектар збирали мо́ї гу́би,
У поцілунку пристраснім злили́сь.
У серце став кохання засівати,
Добірні зе́рна рясно проросли,
Зуміли ми так щиро покохати
І в рай кохання назавжди́ ввійшли.
За нас раділи в небі всі стожари,
І вітер про кохання нам співав,
Та й вітер вийшов порадіть з-за хмари,
А ти мене до себе пригортав.
На ста́ві в танці пара лебедина,
Слова зізнання в тую мить сказав:
Почула я: «Богине, ти єдина
І я тебе всім серцем покохав».
15.02.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005942
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.02.2024
автор: КОРОЛЕВА ГІР