[b]Сергій Шаповал. Крок у безсмертя[/b]
А він ще в січні був поранений…
Та знов і знову бачив сни,
Як попрощалися з кайданами
Вітчизни-матері сини.
Піддужав, та прийшов з дружиною,
Бо не прийти – уже не міг…
В той день багато так загинуло,
Що раптом став кривавим сніг…
Вони стояли під атаками,
За побратимом побратим…
Нам світить кров героїв маками,
Що їх Всевишній тут зростив
На тій бруківці, де загинули.
Та пам’ять вдячності жива.
Понад Майданом, над могилами
Пророчі класика слова
Ми знов повторимо давайте:
Тож «Поховайте, та вставайте!»
17.02.2015
Герой Небесної Сотні Сергій Шаповал загинув 18 лютого 2014 року. Саме в той день, коли мирна хода протестувальників під Верховну Раду закінчилася жорстокою бійнею, а вулицями Києва розтеклися криваві ріки. Загинув він від двох пострілів: у груди і живіт. Його тіло побратими знайшли в Будинку Офіцерів.
Сергій був активним учасником європротестів з перших днів. Після того, як в ніч на 30 листопада силовики жорстоко розігнали студентський майдан, Герой Небесної Сотні звільнився з роботи, записався в Самооборону та повністю присвятив себе Майдану.
Охоронець приватної фірми цієї зими став на захист десятків тисяч людей в центрі української столиці. Боротися за краще майбутнє Сергій вийшов разом із дружиною. Поки чоловік стояв на барикадах, його кохана Ольга рятувала людські життя. Під час Майдану вона працювала волонтером медичної служби. Для Сергія і Ольги — це був другий шлюб. Разом прожили сім щасливих років, крокували пліч-о-пліч і так до останнього дня…
Доля вже робила Сергієві попередження. Перше поранення він отримав на Майдані ще задовго до масових наступів правоохоронців в кінці січня 2014-го. Тоді чоловіка врятував бронежилет, який був одягнений під курткою. Можливо, це був знак, але зупинятися на півдорозі — це не про Сергія Шаповала. Чоловік викарабкався, і знову повернувся на Майдан. Боротися за справедливість та захищати слабших – таким має бути справжній чоловік, вважав Сергій та завжди дотримувався цього принципу. Йому було 44 роки.
Вічна пам’ять герою!
Герой України, кавалер ордена «Золота зірка» (посмертно)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005650
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2024
автор: Ірина Лівобережна