Зборемо недолю
Ми лихую всі
І щасливу долю
У її красі
Неймовірній мати
Будемо весь час,
Доки протікати
Буде він повз нас.
Доленька лихая,
Мов сірник, згорить.
Світлая, святая,
Добра прилетить,
Мов стокрила птиця,
Доленька до нас
І, мов чарівниця,
Буде повсякчас
Гарними сповняти
Почуттями нас,
Мрії всі сповняти.
Вже іде цей час.
Вже не за горами
Він. Вже близько він.
Стрінемось ми з вами,
Вставши із колін,
З ним. Він панувати
Буде лиш у нас,
Доки протікати,
Наче річка, час
Буде наш в цім світі
Взимку, навесні,
Восени і вліті,
Цілі ночі й дні,
Доки буде литись
Весь життєвий час
І тихенько битись
Серденько у нас.
Євген Ковальчук, 08. 07. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005469
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2024
автор: Євген Ковальчук