Не хочеться того холоду,
Зими краса не для мене.
Любив кучугури замолоду,
Сніг та мороз мене ранить.
Листком чуюся на дереві,
Що не впав, і далі висить.
Тікатиму з віхоли марева,
Душа нині зимою спить.
Через крок можна впасти,
На стежці, вкритій снігом.
Морозу тіло каже - баста,
На противагу дітей сміху.
Краса зими надто холодна,
Ніяк не загріє моє серце.
Птахи холод п'ють до дна,
Шклом стали калюж озерця,
Весь колір всюди побілів,
Від раптового снігопаду.
Мені холодно, нема слів,
Лиш каркають круки радо.
8 грудня 2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005387
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2024
автор: Володимир Кепич