Вбивають нас гуртом і поодинці:
Стріляють в серце, скроні та в лице.
Нас нищать скрізь і не лише о…динці –
Де ми впадемо – встане деревце,
Струмочок вийде, оминувши камінь,
Щоб дати знов комусь нове життя.
І буде Бог, він буде завжди з нами
Заради правди та нових звитяг.
І буде Син, і буде з нами Мати,
Весна із бруньки сад благословить.
Ніхто не буде більше убивати,
Лишень калина рясно закровить.
І буде світ дивитися: «Герої!»
Та згине враг, як вранішня роса…
Гойдає нас ковчег старого Ноя,
Рятуйте, Україну, Небеса!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005344
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2024
автор: Шостацька Людмила