Хоч як лютує лютий уночі,
Удень із даху лиє й лиє сльози.
Отак до вечора він бідний плачучи
Чекає, щоб "впекли" іще морози.
А вранці знову сонечко зійде
І морозець, звичайно що відпустить.
Бо скоро-скоро веснонька прийде
І сіятиме квіти в лісі й лузі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005185
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2024
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський