[b]ШТУЧНОМУ ІНТЕЛЕКТУ не присвячується.[/b]
[i]Мої співчуття тим, хто його споживає, це як реклама ДОРОГО, а осад ще довго на дні душі[/i]
Як хороше, як весело...
Хочу іще й іще...
На штучному... на острові....
Де ти один лиш є.
На острові із тьолкою,
Що сам собі створив.
Мов я Адам і з Євою
На нім я замутив.
Один у цілім Всесвіті.
Лиш поряд Інтелект.
Спотворює наш Всесвіт
За мить, в один момент.
[b]Це все уже узаконено[/b]
Сутності двуполі
Голі ходять тут.
Невже ще бліднолиці
Поряд тут живуть.
Були червоношкірі
Та їх давно нема.
І динозаври милі
І бородатий маг.
Невже аж триста років
Жив кожен на Землі,
Невже у кожнім домі
Не бігали щурі.
Сутностям двополим
Вже непотрібні всі.
Їх корабель сів в полі,
Одні на всій Землі.
Де ділись індіанці?
Невже була війна?
А може то чума.
Із кораблів у небі
Падав чорний сніг.
Під ковдрою ховались,
Втекти ніхто не міг.
Були червонокожі.
Всі вимерли вони.
А кораблі ворожі
Із неба припливли.
Вони царями стали
І кров в них голуба.
Від дійств цих двополових
Трясеться і Земля.
Відкийте Аду двері
У мозок їх впустіть.
Ви цим чортам із пекла
Віками тут служіть.
Хто за штучний інтелект - три кроки вперед!
[b]Машина смерті[/b]
Відстрілявся і зник.
Призрак ти, звик.
"Хижак" чи "Чужий"
В більшості з нас такий позивний.
Інстинкти, інстинкти,
Інстинкти включаєм.
Свідомість, свідомість
Перемикаєм.
Людей там нема,
Вій[b]НА ТО[/b],війна.
Яке не стріляй,
Боєприпаси, снаряди давай.
Убив, то живий
Одне лише знай
І на гашетці
Палець тримай.
Смерті машина,
Убивства верстак.
Ти не людина,
[b]ТИ[/b] смерть, ти чув-[b]АК[/b].
Не звик, значить зник.
[b]УБИ(й[/b])[u]в[/u]([b]от[/b])[b]ця[/b] [b]НА[/b]йкращий, [b]КРУТИ[/b]й.
В ТЦК чорти уклали контракт:
-Замість ДУШі тримай АВТО[i]мат[/i].
В ат[b]АК[/b]у!!!
Всі в бій!
Ти [u]р[/u][b]ЯД[/b](н)овий!
Ти [u]р[/u][b]ЯД[/b]((н)овий!
У[i]бий[/i]!
У[i]бий[/i]!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005182
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2024
автор: oreol