Лютневий ранок нас дивує,
Чудною гамою кольорів.
Випить кави нам пропонує,
Під сяйво вечірніх ліхтарів.
Рясним дощем землю напуває,
Розтопив білосніжні килими.
Сірі будні невтомно змиває
І вже не видно проблиски зими.
Дана картина тимчасова,
Ще повіють холодні вітри.
Лютнева мить - це постанова,
Він - майстер особливої гри.
Лютому вже не вередувати,
На порозі стоїть юна весна.
Його скоро будуть проводжати
І пролунає пісня голосна.
© Віктор ВАРВАРИЧ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005177
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2024
автор: Віктор Варварич