Сцена друга
Гонець і попередні
МАНРІКО
(до гонця)
Сюди підходь!
Скажи, військові дії проходять?
ГОНЕЦЬ
(подає лист, який Манріко читає)
В листі, що я привіз, відповідь.
МАНРІКО
(читає)
«У нашій владі Кастеллор. Тож ти,
за вказівкою принца,
маєш стати на захист. І де б не був ти,
поквапся сюди. Бо увечері,
змучена криком про твою загибель,
в сусідній обителі прийме вуаль
постригу Леонора».
(з болісним вигуком)
О, Боже правий!
АЗУЧЕНА
(здригаючись)
Що сталось?
МАНРІКО
(до гонця)
Спустися швидше зі схилу
і приведи коня для мене.
ГОНЕЦЬ
Зараз…
АЗУЧЕНА
(піднімаючись)
Манріко!
МАНРІКО
(до гонця)
Біжить час швидко…
Мчися й очікуй там біля підніжжя.
(гонець поспішно виходить)
АЗУЧЕНА
Ти маєш надію?
МАНРІКО
О, горе! Цього там
ангела втратить?
АЗУЧЕНА
Він втратив глузд!
МАНРІКО
(одягає шолом на голову і бере плащ)
Прощайте!
АЗУЧЕНА
Ні… стій же… слухай!
МАНРІКО
Не стримуй!
АЗУЧЕНА
(владно)
Стій же! Це я кажу тобі!
Йти для тебе буде трудно
по шляхах тяжких і суворих.
Рани хочеш, нерозсудний,
ти відкрити на грудях хворих?
Ні, терпіти я не зможу.
Кров твоя мене тривожить!
Кожну краплю, що розлив ти,
з мого серця віджимав!
(З мого серця віджимав!
З мого серця віджимав!
Ах! Ах! З мого серця (серця) віджав!)
МАНРІКО
Мить одна забрати може
все добро моє й надію!
Ні земля, ні небо боже
стримать мене не посміють.
АЗУЧЕНА
Безумний!
МАНРІКО
Ах! Дорогу звільни, о мати!
Буде горе, як спиняти!
Біля ніг твоїх побачиш
сина, що помер від мук!
АЗУЧЕНА
Ні, терпіти я не зможу.
МАНРІКО
Буде горе, як спиняти!
Біля ніг твоїх побачиш
сина, що помер від мук!
Біля ніг твоїх побачиш
сина, що помер від мук!
АЗУЧЕНА
Ні, терпіти я не зможу.
Кров твоя мене тривожить!
Кожну краплю, що розлив ти,
з мого серця віджимав!
Стій же, спинися!
МАНРІКО
Не стримуй! Не стримуй!
АЗУЧЕНА
Слухай, о, слухай!
МАНРІКО
Втрачу там ангела!
Не стримуй! Не стримуй! Прощай!
Не стримуй! Не стримуй!
Не стримуй! Не стримуй!
Не стримуй! Прощай!
Не стримуй! Прощай! Прощай!
АЗУЧЕНА
Ах! Стій же! Слухай!
Це я кажу тобі, я тобі!
Стій же! Стій же! Стій же! Стій же!
Ах! Стій же! Стій же! Стій же!
О! Стій же! Стій же!
Ах! Стій же! Стій же! Стій же!
(Манріко відходить, марно стримуваний Азученою)
Сцена третя
Внутрішній двір жіночого монастиря в околицях Кастеллора. У глибині дерева. Ніч. Граф, Феррандо та інші прибічники обережно виходять, закутані в плащі.
ГРАФ
Всюди безлюдно! Поки ще в повітрі
звичних псалмів не чути.
Прийшов я впору.
ФЕРРАНДО
Сміливу справу почали, сеньйоре.
ГРАФ
Сміливу, бо пристрасне кохання
і зневажена гордість зводять з ума.
А мертвий мій суперник
вже не перешкода моїм бажанням.
Вона ж тепер готує більшу заваду!
Це вівтар! Ах, ні! Жінка ця
чиясь не буде! Лиш моя Леонора!
Її посмішка сяйлива
промінь зірки переважає!
А краса лиця зваблива
лиш відвагу (лиш відвагу) умножає!
Ах! Любов, любове вогниста,
перед нею за мене стій!
Стишить погляд променистий
у моїм серці буревій!
(Ах! Любов, любове вогниста,
перед нею за мене стій ти!
Стишить погляд променистий
в мене в серці буревій!
Ах! Любов, любове вогниста,
перед нею за мене стій ти!
Стишить погляд променистий
В мене в серці, ах , в мене в серці буревій!)
(Почувся дзвін священної бронзи)
Ці звуки! О, бог!
ФЕРРАНДО
Вже дзвони відправу сповіщають!
ГРАФ
Перш ніж почнеться обряд –
викрадемо!
ФЕРРАНДО
Пильнуйте!
ГРАФ
Тихше!
Не чую… ідіть вже… в тінь під он ті буки ховайтеся!
(Феррандо та інші прибічники відходять)
Ах! Вже скоро буде моя! В серці вогонь палає!
(сторожкий, обережно дивиться у той бік, де має з’явитися Леонора.
В цей час Феррандо і прибічники розмовляють стиха:)
ФЕРРАНДО і ПРИБІЧНИКИ
(ФЕРРАНДО)
Вперед! Ходім! Сховаймося
у тіні таємно!
Вперед! Вперед! Ходім! Мовчати всім!
Хай примха збудеться. (Вперед!
Вперед! Ходім! Сховаймося
у тіні таємно!
Вперед! Вперед! Ходім! Мовчати всім!
Хай примха збудеться. Вперед!
Вперед! Вперед! Вперед! Вперед!
Мовчати всім! Вперед! Вперед!
Сховаймося у тіні таємно!
Вперед! Вперед! Сховаймося
у тіні таємно!
Вперед! Вперед! Вперед! Вперед!
Мовчати всім! Вперед! Вперед!
Сховаймося у тіні таємно!
Вперед! Вперед! Сховаймося
у тіні таємно!
Вперед! Сховаймося, сховаймося!
Вперед! Сховаймося, сховаймося!
Сховаймося у тіні таємно!
Сховаймося у тіні таємно!
Вперед! Ходім! Вперед! Ходім!)
Мужньо вперед! Примха нехай ця збудеться!
Мужньо вперед! Примха нехай ця збудеться!
Мужньо вперед! Мужньо вперед!
Примха нехай ця збудеться!
Мужньо вперед! Мужньо вперед!
Примха нехай ця збудеться!
Мужньо вперед! Мужньо вперед!
Примха нехай ця збудеться!
(ПРИБІЧНИКИ – Тенори)
Вперед! Ходім! Сховаймося
у тіні потаємно (таємно)!
Вперед! Ходім! Мовчати всім!
Хай примха збудеться! (Хай збудеться!
Вперед! Ходім! Сховаймося
у тіні потаємно, таємно!
Вперед! Ходім! Мовчати всім!
Хай примха збудеться! Хай збудеться!
Вперед! Вперед! Вперед! Вперед!
Мовчати всім! Вперед! Вперед!
Сховаймося у тіні таємно!
Вперед! Вперед! Сховаймося у тіні
таємно! Вперед! Вперед!
Вперед! Вперед! Мовчати всім! Вперед!
Сховаймося у тіні таємно!
Вперед! Вперед! Сховаймося у тіні
таємно! Вперед! Сховаймося,
сховаймося. Вперед!
Сховаймося, сховаймося, сховаймося
у тіні таємно, у тіні таємно.
Вперед! Ходім! Вперед! Ходім!)
Мужньо вперед! Примха нехай ця збудеться!
Мужньо вперед! Примха нехай ця збудеться!
Мужньо вперед! Мужньо вперед!
Примха нехай ця збудеться!
Мужньо вперед! Мужньо вперед!
Примха нехай ця збудеться!
Мужньо вперед! Мужньо вперед!
(ПРИБІЧНИКИ – Баси)
Вперед! Ходім! Сховаймося
у тіні таємно!
Вперед! Ходім! Мовчати всім!
Хай примха збудеться! (Вперед!
Вперед! Ходім! Сховаймося
у тіні таємно!
Вперед! Вперед! Мовчати всім!
Хай примха збудеться! (Вперед!
Вперед! Вперед! Вперед! Вперед!
Ах! Мовчати всім! Вперед! Вперед!
Сховаймося у тіні таємно!
Вперед! Вперед! Сховаймося у тіні
таємно! Вперед! Вперед!Вперед! Вперед!
Ах! Мовчати всім! Вперед! Вперед!
Сховаймося у тіні таємно!
Вперед! Вперед! Сховаймося у тіні
таємно! Вперед!
Сховаймося, сховаймося. Вперед!
Сховаймося, сховаймося, сховаймося
у тіні таємно.
Сховаймося у тіні таємно!
Вперед! Ходім! Вперед! Ходім!)
Мужньо вперед! Примха нехай ця збудеться!
Мужньо вперед! Примха нехай ця збудеться!
Мужньо вперед! Мужньо вперед!
Примха нехай ця збудеться!
Мужньо вперед! Мужньо вперед!
Примха нехай ця збудеться!
Мужньо вперед! Мужньо вперед!
ГРАФ
(надзвичайно збуджений)
Для мене в час фатальний
хай мить летить поспішно (спішно),
бо тут мене утішно
жде радість неземна!
(Жде радість, так, так, так, неземна!)
І навіть бог безжальний
любов не переможе –
забрать тебе не зможе,
о жінко, з рук моїх!
(Забрать тебе з рук моїх!
Для мене в час фатальний
хай мить летить поспішно, спішно,
бо тут мене утішно
жде радість неземна!
Жде радість, так, так, так, неземна!
І навіть бог безжальний
любов не переможе –
забрать тебе не зможе,
о жінко, з рук моїх!
(Забрать тебе з рук моїх!
Забрать тебе, тебе не зможе
із рук моїх, із рук моїх!
Ні, ні, забрать із рук моїх!
Ні, ні, ні, забрать тебе не зможе,
о жінко, з рук моїх!
Забрать тебе, тебе не зможе
із рук моїх, із рук моїх!
Ні, ні, забрать із рук моїх!
Ні, ні, ні, забрать тебе не зможе,
о жінко, з рук моїх! Ні!
Вперед! Сховаймося (сховаймося)
у тіні таємно.
(Так, Вперед! Сховаймося, сховаймося
у тіні таємно.
Сховаймося у тіні таємно!
Сховаймося у тіні таємно!
Вперед! Ходім! Вперед! Вперед!
Ні, ні, ні, забрать не зможе
із рук моїх, із рук моїх!
Ні, ні, ні, забрать не зможе
із рук моїх, із рук моїх!
Ні, ні, ні, забрать не зможе
із рук моїх, із рук моїх!
Ні, ні, ні, забрать не зможе
із рук моїх, із рук моїх!
Ні, ні, забрать із рук моїх!
Ні, ні, забрать із рук моїх!
(Потроху відходить і ховається
з іншими між деревами)
ХОР МОНАШОК
(зсередини)
Ах! Дочко Єви, очі
коли обман стуманить
і поруч смерть вже стане –
побачиш тінь, ману.
Та час прийшов урочий
спокутувать вину!
Йди, тут вуаллю вкрийся
від погляду людського
і справи світу злого
навіки відійдуть.
До неба ти звернися
й воно відкриє путь
(До неба, неба ти звернись
Й воно відкриє путь.
Тобі воно відкриє путь.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005144
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2024
автор: Валерій Яковчук