*****
В тім, що війни не стане,
Ми впевнені усі.
Тоді в нас мир настане
У всій своїй красі.
Ми житимемо в ньому
У рідному краю
Такому дорогому,
Неначе у раю.
Тоді уже повіки
Не буде в нім війни,
Бо ця мине навіки.
Вік буде з вишини
Сіяти сонце миру
І ніжно гріти нас,
Свою усмішку щиру
І добру повсякчас
Шлючи нам. Посміхатись
Ми будем теж із ним.
Ми будем упиватись
Своїм життям земним,
Допоки буде битись
У грудях серце-птах.
Не будем більш ми битись,
Як скінчиться цей жах
Війни, що ще триває
Й без краплі співчуття
В нас серце розриває
І нівечить життя,
Яке лише єдине,
Яке лише одне,
Адже у мить, як сплине,
Збіжить усе, мине,
Не буде більш повіки
На світі цім земнім.
Мине воно навіки.
Відомо це усім.
Євген Ковальчук, 25. 11. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004961
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2024
автор: Євген Ковальчук