ГУМОР. КУРКА Й ОРЛАН

                   [i]Курка  хоч  і  літає,
                   Та  орлом  ne  стає!  
                                 Народна  мудрість
[youtube]https://youtu.be/GD0Fws4iQE4[/youtube]
[b][color="#8a048a"]Дворова  курка,  хлопаючи  крѝльми,
Зідралась  якось  на  високий  тин
Й  побачила  орлана  в  небі…  Пильно
Той  споглядав  на  грішну  землю…  Й  кпин  
                   У  тому  вдався  тут,
                   Що  муж  її  –  когут*
                   Орлана  не  злякався,
                   Лиш  чемно  запитався,
                   Чи  може  він  навчить
                   Його  й  жону  летіть?..
                   Обом  щоб  вище  хати
                   Не  в  сні  –  в  яву  літати,
                   Маленьких  щоб  курчат,
                   Коли  настане  час,
                   Із  даху  доглядати
                   Та  в  курник  заганяти…  

                 Орлан  на  тин  тут  ґречно  сів
                 Й  таке  когуту  відповів:

 —  Простори  неба  –  це  мої  пенати,
Родивсь  я  тут  й  згорю  у  тім  вогні…
Мені  дав  Бог  за  хмарами  літати,
А  вам  –  довіку  порпатись…    в  Lайні![/color]
[/b]
4.02.2024
________
*Півень.

P.s.  Чи  не  останні  події...    
є  підгрунтям  цієї  баєчки?[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004936
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2024
автор: Олекса Удайко