(загинув 27 січня під Красним Лиманом)
В домі Артем… Не в відпустку
З фронту прибув – на щиті!
Небо вдягло чорну хустку,
Хмари нап'яло густі.
Лиш вісімнадцять хлопчині!
Пів року з них - на війні.
Волі бажав Батьківщині,
Йшов, щоб спинити вогні.
Щирість розводив у грудях,
Смуток, зневіру косив.
Честь цінував він у людях
Й cам її гідно носив.
Вчитись ще міг, працювати,
Дні вишивати зі слів.
Але пішов рятувати
Край від заброд-москалів.
Матір, сестер захистити,
Прагнув і любі місця.
Вбив його ворог. Та жити
Буде e наших серцях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004640
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2024
автор: Крилата (Любов Пікас)