Запитаєш, чому не писала тобі?
І ту мить перекреслила звісно,
Але знай, пам'ятаю я все у душі
Та буває думкам у ній тісно.
Зчасом знову нахлине гнітюча печаль
І затьмарить всю душу думками
Та вона не поверне те щастя на жаль,
Тільки осінь: шепоче листками.
Всі слова перевилися смутком украй,
Як зібрати і радість розвити?
Тільки вітер співає: печалі лишай,
Йти потрібно вперед - просто жити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004604
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик