Душа моя , вона сумує
Мабуть душі у мене не існує...
Замучило чекання ,
Моя любов ти перша і остання
Моя душа не буде у раю
Заради тебе її пеклу віддаю...
Крім тебе нікого любити не встиг
А вдома гора окультних книг
Щоб перестати тебе кохати
Готовий душу Сатані віддати...
Не перестаю тебе любити
Готовий навіть себе вбити
Полюбив містицизм
Поліз чомусь в окультизм
Тебе люблю і проклинаю
Що зі мною сам не знаю...
Сам страждаю окультною фігнею
Ти ніколи не будеш моєю?
Ангели ненавиділи долі наші
Тому ми вчились в одному класі...
Ти пішла своєю дорогою
Ти була мені дорогою...
Я не перестаю тебе любити
В думках себе перед храмом вбити
Як всевишній так посмів?
Коли тебе і мене звів?
Не хочу ні в ПЦУ ні в УПЦ ходити
Там багато святителів
А РЕБЕ сказав що православна церква
Зборище розвратителів ....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004508
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2024
автор: Ростислав Мельничук