[b]Сергій Байдовський. Пострілом в груди…[/b]
Груди! Відкрийте груди!
Боже! Кривава рана…
Тут… вже його не буде…
«Зовсім без болю,.. мамо!...»
Очі заплющив сині…
Втратила матір сина…
Кача - вздовж по Тисині…
Плаче… уся країна…
Тужить-рида дівчИна…
Юний… іще дитина…
Мати – в останнє сина
Бачить у домовині…
Ви долюбіть – за нього.
Недругам - не здавайтесь,
Проти насилля злого
В лави бійців ставайте!
Впав він у буревії,
Пам’ять гірчить сьогодні…
Виборем наші мрії!
З нами – Небесна сотня.
12.02.2015
Одна із останніх цитат на його сторінці в соціальній мережі - слова Левка Лук'яненка: «Нація, яка не готова посилати синів на смерть, не виживе…»
Працював інспектором з безпеки лінійної частини магістральних нафтопроводів «Дружба». Рядовий Українського реєстрового козацтва.
Герою було лише 23 роки. Ці слова написала його дівчина: «Він мріяв про свою сім'ю і був би гарним батьком. Не встиг... Він багато чого не встиг. На барикадах пробув лише кілька годин…»
Убитий снайпером 20 лютого 2014 на вулиці Інститутській у Києві.
Герой України з удостоєнням ордена «Золота зірка» (посмертно)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004420
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2024
автор: Ірина Лівобережна