У рідному місті - рідний рід:
Тут залишився мій батько.
Я пам'ятаю його завіт:
"Потрібною будь і не озирайся.
Прощай все погане, забудь лихе,
Прямуй у майбутнє з мрією.
Можливо, колись згадають тебе
Незлим тихим словом - з надією".
Мій батько працює, як завжди робив,
Не хоче покинути місто.
З надією вірить у мир без війни,
І знає, що він - корисний.
Таким, як він, - низький уклін!
За те, що просто залишились...
підтримують в місті щоденності плин
І вірити в мир не стомились.
січень, 2024
https://www.kramatorskpost.com/ta-serce-moje-nacebto-pid-narkozom-lis-napis-krivavii-bolyucii-tut-lyudi_86156
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004125
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2024
автор: Ірина Вірна