Час поспішає… Крізь сніг, бездоріжжя,
Зимним Дінцем розкидає крижини,
і під вітрами рясна хуртовина
дні на секунди безрадісні ріже.
Час аж летить… І квапливому сниться
Зимний Дінець іще той, довоєнний,
Де не тривожать природу сирени,
Пурхає спогад, і тішить водицю…
Час – ніби кров, що пульсує в судинах:
Виром подій, та весна змінить лютий…
Знову Дінець заясніє, розкутий –
і заколише любов лебедину.
Час поспішає…
(Дякую за натхненне фото "Медіа-Зміїв")
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003802
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2024
автор: Білоозерянська Чайка