Олег Коцарев. Стоял в мусорном доме

заходя  в  Мусорный  Дом
из  листов  металлических
где  тихо  разговаривают  контейнеры
ощутил  что  ветер  сзади
закрыл  дверь

стоял  запертый  в  мусорном  баке
без  кнопки  "выход"

слушал  удары  ветра  по  стенам  и  крыше
нюхал  цвет  пластика  яичной  скорлупы
экстаз  пропаганды  и  морали
в  контейнерах
ощущал  как  над  далекими  освещёнными  городами
восходит  луна  облачноплывя  по  карте  рек

заглядывал  в  дырочки
стен  Мусорного  дома
и  удивлялся
насколько  мал  мир
задверный

насколько  мала
посреди  серого  дня
чёрная  фигура
в  белой  маске
что  идёт  меня  освобождать

27.12.2023

(Перевод  с  украинского)

СТОЯВ  У  СМІТТЄВОМУ  ДОМІ

заходячи  до  Сміттєвого  Дому
з  листів  металевих
де  тихо  розмовляють  контейнери
відчув  як  вітер  ззаду
двері  зачинив

стояв  у  смітнику  замкнений
без  кнопки  «вихід»

слухав  удари  вітру  по  стінах  і  даху
нюхав  цвіт  пластику  яєчної  шкаралупи
екстаз  пропаганди  та  моралі
в  контейнерах
відчував  як  над  далекими  освітленими  містами
сходить  місяць  плинехмарно  картою  річок

зазирав  у  дірочки
стін  Сміттєвого  Дому
і  дивувався
наскільки  маленький  світ
задверний

наскільки  маленька
посеред  сірого  дня
чорна  постать
у  білій  масці
що  йде  мене  визволяти

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003727
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 22.01.2024
автор: Станислав Бельский