Є люди багаті, та духом убогі,
вони зрозуміти одного не годні,
що а ні за злато й а ні за грошІ
не вдасться зібрати багатство душі,
бо справжнє багатство у простоті
щоденних потреб і в людяності,
коли серцем й розумом світ пізнаєш,
і чим більше маєш, тим більше даєш.
Люди бувають щасливі й нещасні.
Так було в минулім і є в сучаснім
світі людей, який зветься суспільством,
що переповнений злом і насильством,
в світі, в якому так мало добра,
істина й досі правдива стара:
люди нещасні всі чимось не схожі,
а всі щасливі люди – похожі.
Кожна людина колись народилась
і має батьків своїх, у яких вчилась
жити й любити у цьому світі,
коли сумувати, а коли радіти,
як розвивати в собі задатки,
які наживати багатства і статки,
але вибирати, що є головним,
нам доведеться робити самим.
09.11.2023р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003471
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2024
автор: Павло Коваленко