Про що ти кажеш? На Землі замало місця…
Нас кличе Всесвіт у вогонь розкутих сфер!
Невже блукаєш десь, чи ти чогось боїшся?
Наразі страх пропав, світ інший відтепер.
Хоч вперто нам дає колишні настанови,
Куди податись ще й де взяти копійок.
Душа і серце прагнуть втілення обнови,
Якогось дива, щоб не втратився зв’язок.
Усе в процесі, видозмінюється вправно,
Для змін на краще, для відкладених бажань.
Чому ж боятись трансформації – безхмарно,
Життя прекрасне, марить щоб ти поважав
Його красу, нехай доволі і абстрактну,
Хай не завжди звичайну, та не в цьому суть.
Твори сьогодні мрію, занотуй по факту,
Прийдешні завтра, що в краї далекі звуть…
11:10, 17.06.2018 рік.
Зображення: http://www.samoraskrytie.ru
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003273
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2024
автор: yusey