Колись серед ночі згадаєш мене
І довго не зможеш заснути.
В думках, наче блискавка, мить промайне.
То може, віщунка спокути?
В марудних блуканнях нестримних думок
Шукатимеш погляд глибокий.
У небі нічному, у сяйві зірок
Загубиться бажаний спокій.
Хоча ти далеко, за сотню доріг,
А тихо мій сон потривожиш.
Відчую, як ти біля мене приліг.
Мовчиш, а заслухатись можна.
Боюсь ворухнутись, злякати момент
Такого нежданого дива.
І серце, наповнене млістю ущент,
До тебе полине зрадливо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003269
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2024
автор: Незламна