***
У провулку протяг: зима.
Пішоходів назустріч — нуль.
Попід вікна вітер домам
за кулем нагортає куль.
А в оселях – затишок, чай…
За столом – і родина, й гість.
І, напевно, хлюпає вкрай,
ллється радість, мов благовіст.
І так хочу вірити в це —
у тепло, нехай заметіль…
Морозище ріже свинцем.
Розтопився душевний біль.
Ні війни, ні горя, ні сліз.
Недоторкана чистота.
В білім світі точно я гість.
Донести б лиш свого хреста.
Фото авторське
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003049
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2024
автор: Надія Позняк