Була зі мною,
у дні моєї долі,
коли з лихвою
думки на серці голі
журили душу,
на сховищах чуттєвих,
які я мушу
прожити, так суттєво!
Мене тримають ,
у зорях на світанні,
і я шукаю
ту правду у тумані.
Вона блукає,
ця правда білим світом,
людей збирає
нерівномірним вітром,
щоб кожне серце,
у дні своєї долі,
з тобою ЗЕМЛЕ,
та оцінили волю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002863
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2024
автор: Lumen74