Легка хода та грація розкішна (акровірш)

[b]Л[/b]етять  сніжинки  милі  за  вікном,
[b]Е[/b]х,  вийду  згодом  трішки  погуляти,
[b]Г[/b]ен,  там  обабіч,  за  отим  ставком,
[b]К[/b]уди  не  глянеш,  скрізь  клубочки  вати.
[b]А[/b]  ось,  з-за  рогу  йде  сама  краса,

[b]Х[/b]аризма  виграє,  прекрасні  дані,
[b]О[/b]шатна  і  приваблива  зима,
[b]Д[/b]екор  бринить  чарівністю  в  тумані.
[b]А[/b]гат  вмістився,  шарму  додає,

[b]Т[/b]ріпочуть  ніжно  локони  красою,
[b]А[/b]  в  роздумах  уявлення  моє:

[b]Г[/b]ординя  в  ній  -  здалася  неземною.
[b]Р[/b]озгублена  легенько  у  душі,
[b]А[/b]  скільки  там  незнаних  ще  фантазій,
[b]Ц[/b]ікавий  образ,  шати  із  парчі
[b]І[/b]  неповторні  оплески  овацій.
[b]Я[/b]  в  захваті  була  від  тих  щедрот,

[b]Р[/b]озчулена,  не  знала,  що  робити,
[b]О[/b]  дякую,  красуне,  за  курорт,
[b]З[/b]имою  також  можна  відпочити.
[b]К[/b]идаю  погляд  в  дивну  далечінь
[b]І[/b]  знову  насолоджуюсь,  вдихаю,
[b]Ш[/b]укаю  ніжне  сяйво  мерехтінь
[b]Н[/b]айкращого  для  серця  дивокраю,
[b]А[/b]  щастя  до  дрібнички  відчуваю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002768
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик