Тепер надворі так студено,
Вітрисько зимний завиває,
Вогонь в середині нестерпно,
Пече ж коханого згадаю.
Чому це трапилось зі мною,
Навіщо ніченька безсонна?
Душа окуталась весною,
Його забути неспроможна.
На рівні знаю неземному,
Зігріють ла́годливі крила,
Вгамують серця перевтому,
Дадуть незміреної сили.
Кохання трепет засмутився,
Що квітка тягнеться зі снігу,
В уяві тільки залиши́ться...
Немає дійства то ж і змісту...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002571
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.01.2024
автор: liza Bird