Цілюща сполука

Я  присяду  ось  так  за  столом,
Чашка  кави  уже  охолола
Та  від  неї  ще  милим  теплом,
Мовби  запахом  доля  дмухнула.

Аромат,  як  чарзілля  зі  сну,
В  нім  усе:  і  любов,  і  розлука,
Знов  дарує  мені  новизну
Неймовірно  цілюща  сполука.

Ох,  як  ваблять  ці  нотки  мене,
Додають  у  життя  насолоду,
Смуток  хвилею  миттю  пройде,
Звеселивши  і  душу,  й  природу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002402
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.01.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик