Замітає зима, замітає,
На дорогах кришталь залишає,
Ніби дивна із казки царівна,
Ох, краса неземна, неймовірна.
Кришталеві створила стежини,
Впершу чергу каток для дитини,
Ковзани та завзяті санчата,
Веселяться і хлопці, й дівчата.
Замітає зима, замітає,
Килимками поля застеляє,
Неймовірна картина зимою,
Згодом буде лиш спогад зі мною.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001926
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2023
автор: Наталі Косенко - Пурик