Лежати у могилі ще живим...
Хіба про це колись я мріяв, мамо?
Мій друг збирав колекцію із вин,
а я – із шрамів...
З гірких обіймів сирості, дощу –
мені б туди,
де опадають сливи...
Колись, можливо, я собі прощу
ці сни і зливи...
Але тепер –
мільйони запитань
рояться в голові, неначе бджоли...
Лише жага нестримна до життя –
сильніша болю.
І це минеться.
Наче й біль ущух...
Не знаю, чи у мене буде завтра?
Я «Отче наш» уперто шепочу,
неначе мантру...
З книги "ЧАС КУЛЬБАБ" (2023)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001843
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2023
автор: Ірина Білінська