Мій милий, рідненький, так хочеться жити,
Кохать до безтями і вірно любити,
Проводити дні та всі ночі з тобою,
Та тільки вмиваюсь гіркою сльозою.
Від горя не бачу я білого світу...
Бо як із полону тебе повернути?
Де зараз ти, рідний - одна невідомість,
Лиш дні у чеканні я маю натомість,
І лише неспокій, і лише тривоги..
Коли ж тебе, милий, чекати додому?
До тебе летіла б на крилах пташиних,
Крильми від біди затулила б, мій милий.
Та тільки не знаю: тебе де шукати?!
Від горя в нас сива зробилася мати,
Чекає сестра і племінниця, батько,
Вже вилили сліз за тобою багацько.
Та вірю і знаю: вернешся додому,
Коли ж то все буде - лиш Богу відомо.
Я Господу молюсь і слізно благаю:
Хай Ангел-Хранитель Тебе вберігає!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001799
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2023
автор: Ольга Калина